Словарь української мови (1924)/підкотити
| ◀ підкосити | Словарь української мови П підкотити |
підкочувати ▶ |
|
Підкоти́ти, ся. См. Підкочувати, ся.
| ◀ підкосити | Словарь української мови Борис Грінченко П підкотити |
підкочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкотити
Борис Грінченко
1924
Підкоти́ти, ся. См. Підкочувати, ся.