Словарь української мови (1924)/підкормлюватися

by Борис Грінченко

◀ підкормлювати

Словарь української мови Борис Грінченко П підкормлюватися

підкоротити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підко́рмлюватися, лююся, єшся, сов. в. підкорми́тися, млю́ся, мишся, гл. Подкармливаться, подкормиться, подкрѣпить силы ѣдой. Підкормилась трохи тим, що позоставалось од хлопців да дівчат. Рудч. Ск. II. 158.