Словарь української мови (1924)/підкормлювати
◀ підкормити | Словарь української мови П підкормлювати |
підкормлюватися ▶ |
|
Підко́рмлювати, люю, єш, сов. в. підкорми́ти, млю́, миш, гл. Подкармливать, подкормить.
◀ підкормити | Словарь української мови Борис Грінченко П підкормлювати |
підкормлюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкормлювати
Борис Грінченко
1924
Підко́рмлювати, люю, єш, сов. в. підкорми́ти, млю́, миш, гл. Подкармливать, подкормить.