Словарь української мови (1924)/підколочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підколочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підколо́чувати, чую, єш, сов. в. підколоти́ти, чу́, тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.