Словарь української мови (1924)/підколочувати
| ◀ підколотити | Словарь української мови П підколочувати |
підколювати ▶ |
|
Підколо́чувати, чую, єш, сов. в. підколоти́ти, чу́, тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
| ◀ підколотити | Словарь української мови Борис Грінченко П підколочувати |
підколювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підколочувати
Борис Грінченко
1924
Підколо́чувати, чую, єш, сов. в. підколоти́ти, чу́, тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.