Словарь української мови (1924)/підзорний
| ◀ підзорити | Словарь української мови П підзорний |
підібгати ▶ |
|
Підзо́рний, а, е. Подозрительный. Закр.
| ◀ підзорити | Словарь української мови Борис Грінченко П підзорний |
підібгати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підзорний
Борис Грінченко
1924
Підзо́рний, а, е. Подозрительный. Закр.