Словарь української мови (1924)/піддружий

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піддружий
Берлін: Українське слово, 1924

Піддру́жий, жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка́. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.