Словарь української мови (1924)/піддобрюватися

by Борис Грінченко

◀ піддобрювати

Словарь української мови Борис Грінченко П піддобрюватися

піддовбати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піддо́брюватися, рююся, єшся и піддобря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. піддобри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Рудч. Ск. II. 91. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Левиц. Пов. 82. Все дума: як би то піддобриться під пана. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).