Словарь української мови (1924)/піддирання

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піддирання
Берлін: Українське слово, 1924

Піддира́ння, ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.