Словарь української мови (1924)/піддирання
| ◀ піддимок | Словарь української мови П піддирання |
піддирати ▶ |
|
Піддира́ння, ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.