Словарь української мови (1924)/підгір
◀ підгін | Словарь української мови П підгір |
підгірля ▶ |
|
Підгі́р, го́ру, м. = Підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. I. 33.
◀ підгін | Словарь української мови Борис Грінченко П підгір |
підгірля ▶ |
|
Словарь української мови — П
підгір
Борис Грінченко
1924
Підгі́р, го́ру, м. = Підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. I. 33.