Словарь української мови (1924)/підголити
| ◀ підгожати | Словарь української мови П підголити |
підголювати ▶ |
|
Підголи́ти, ся. См. Підголювати, ся.
| ◀ підгожати | Словарь української мови Борис Грінченко П підголити |
підголювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підголити
Борис Грінченко
1924
Підголи́ти, ся. См. Підголювати, ся.