Словарь української мови (1924)/підганятися

by Борис Грінченко

◀ підганяти

Словарь української мови Борис Грінченко П підганятися

підгарбати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. підігна́тися, піджену́ся, не́шся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2) — вго́ру. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. I. 373.