Словарь української мови (1924)/підганяти
| ◀ підгайстер | Словарь української мови П підганяти |
підганятися ▶ |
|
Підганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. підігна́ти, піджену́, не́ш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. I. 126.