Словарь української мови (1924)/підвіяти
◀ підвія | Словарь української мови П підвіяти |
підвладний ▶ |
|
Підві́яти. См. Підвіювати.
◀ підвія | Словарь української мови Борис Грінченко П підвіяти |
підвладний ▶ |
|
Словарь української мови — П
підвіяти
Борис Грінченко
1924
Підві́яти. См. Підвіювати.