Словарь української мови (1924)/підвівати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підвівати
Берлін: Українське слово, 1924

Підвіва́ти, ваю, єш, сов. в. підві́яти, ві́ю, єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. Підві́яти кого́. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.