Словарь української мови (1924)/підвідник
| ◀ підвівати | Словарь української мови П підвідник |
підвій ▶ |
|
Підві́дник, ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі. Ном. № 12836.
| ◀ підвівати | Словарь української мови Борис Грінченко П підвідник |
підвій ▶ |
|
Словарь української мови — П
підвідник
Борис Грінченко
1924
Підві́дник, ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі. Ном. № 12836.