Словарь української мови (1924)/підвозитися
| ◀ підвозити | Словарь української мови П підвозитися |
підвоїводій ▶ |
|
Підво́зитися, жуся, зишся, сов. в. підве́зти́ся, зу́ся, зе́шся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш. Грин. I. 222.