Словарь української мови (1924)/підвередитися
| ◀ підвергати | Словарь української мови П підвередитися |
підвернути ▶ |
|
Підвереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками… на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.