Словарь української мови (1924)/підвергати

by Борис Грінченко

◀ підвезти

Словарь української мови Борис Грінченко П підвергати

підвередитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підверга́ти, га́ю, єш, сов. в. підве́ргнути, ну, неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.