Словарь української мови (1924)/підбувати
◀ підбріхувати | Словарь української мови П підбувати |
підбурити ▶ |
|
Підбува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підбу́ти, бу́ду, деш, гл. Увеличиваться, увеличиться въ количествѣ, прибывать, прибавляться, прибавиться. Драг. 244.