Словарь української мови (1924)/підбородок

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбородок
Берлін: Українське слово, 1924

Підборо́док, дка, м. 1) = Підборіддя. 2) мн. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. I. 14. Ум. Підборо́дочок.