Словарь української мови (1924)/підборний
◀ підборкувати | Словарь української мови П підборний |
підбородок ▶ |
|
Підбо́рний, а, е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам. Котл. Ен. 2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило. Вас. 161.