Словарь української мови (1924)/путь
◀ пуття | Словарь української мови П путь |
путькало ▶ |
|
I. Путь, ті́, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Маркев. 120. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Г. Барв. 524. Щоб твоя путь погибла! (брань).
II. Путь-путь! меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.