Словарь української мови (1924)/пугукнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пугукнути
Берлін: Українське слово, 1924

Пугу́кнути, ну, неш, гл. Крикнуть: пу́гу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.