Словарь української мови (1924)/пугом
◀ пуголовок | Словарь української мови П пугом |
пугукнути ▶ |
|
Пу́гом, нар. Грозно, сердито. Вони у волості кричали пугом на мене, щоб признавався, хто вкрав, то я і сказав, що я. Екатериносл. (Залюбовск.).
◀ пуголовок | Словарь української мови Борис Грінченко П пугом |
пугукнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пугом
Борис Грінченко
1924
Пу́гом, нар. Грозно, сердито. Вони у волості кричали пугом на мене, щоб признавався, хто вкрав, то я і сказав, що я. Екатериносл. (Залюбовск.).