Словарь української мови (1924)/пружок

by Борис Грінченко

◀ пружинуватий

Словарь української мови Борис Грінченко П пружок

пруз ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пружо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.