Словарь української мови (1924)/проязичитися
◀ проязичити | Словарь української мови П проязичитися |
прояснити ▶ |
|
Проязи́читися, чуся, чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.