Словарь української мови (1924)/проязичити
| ◀ проявлятися | Словарь української мови П проязичити |
проязичитися ▶ |
|
Проязи́чити, чу, чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
| ◀ проявлятися | Словарь української мови Борис Грінченко П проязичити |
проязичитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
проязичити
Борис Грінченко
1924
Проязи́чити, чу, чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.