Словарь української мови (1924)/прошухлювати
| ◀ прошуміти | Словарь української мови П прошухлювати |
проща ▶ |
|
Прошухлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. НВолын. у.
| ◀ прошуміти | Словарь української мови Борис Грінченко П прошухлювати |
проща ▶ |
|
Словарь української мови — П
прошухлювати
Борис Грінченко
1924
Прошухлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. НВолын. у.