Словарь української мови (1924)/прошуміти
| ◀ прошукати | Словарь української мови П прошуміти |
прошухлювати ▶ |
|
Прошумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Прошумѣть.
| ◀ прошукати | Словарь української мови Борис Грінченко П прошуміти |
прошухлювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прошуміти
Борис Грінченко
1924
Прошумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Прошумѣть.