Словарь української мови (1924)/прочухан
| ◀ прочутитися | Словарь української мови П прочухан |
прочухатися ▶ |
|
Прочуха́н, на, м. прочуха́нка, ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. I. 16. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали. Чуб. V. 1128.