Словарь української мови (1924)/прочути
| ◀ прочустрити | Словарь української мови П прочути |
прочутитися ▶ |
|
Прочу́ти. См. Прочувати.
| ◀ прочустрити | Словарь української мови Борис Грінченко П прочути |
прочутитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прочути
Борис Грінченко
1924
Прочу́ти. См. Прочувати.