Словарь української мови (1924)/прочумитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прочумитися
Берлін: Українське слово, 1924

Прочуми́тися, млю́ся, ми́шся, гл. = Прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся. Чуб. V. 927.