Словарь української мови (1924)/прочинятися

by Борис Грінченко

◀ прочиняти

Словарь української мови Борис Грінченко П прочинятися

прочистити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прочиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. причини́тися, ню́ся, нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.