Словарь української мови (1924)/прочинити
| ◀ прочинатися | Словарь української мови П прочинити |
прочинок ▶ |
|
Прочини́ти, ся. См. Прочиняти, ся.
| ◀ прочинатися | Словарь української мови Борис Грінченко П прочинити |
прочинок ▶ |
|
Словарь української мови — П
прочинити
Борис Грінченко
1924
Прочини́ти, ся. См. Прочиняти, ся.