Словарь української мови (1924)/процвітаний

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
процвітаний
Берлін: Українське слово, 1924

Процві́таний, а, е. Разцвѣченный, разукрашенный. Ой із города Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. АД. I. 208.