Словарь української мови (1924)/процвіт
| ◀ процвісти | Словарь української мови П процвіт |
процвітаний ▶ |
|
Про́цвіт, ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
| ◀ процвісти | Словарь української мови Борис Грінченко П процвіт |
процвітаний ▶ |
|
Словарь української мови — П
процвіт
Борис Грінченко
1924
Про́цвіт, ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.