Словарь української мови (1924)/прохірство
◀ прохірний | Словарь української мови П прохірство |
прохлипати ▶ |
|
Прохі́рство, ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Білецк.-Нос., Приказки, кн. VIII. 10. См. еще тамъ же кн. XIV. 53.