Словарь української мови (1924)/прохатися

by Борис Грінченко

◀ прохати

Словарь української мови Борис Грінченко П прохатися

прохач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проха́тися, ха́юся, єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду ж я, мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138.