Словарь української мови (1924)/прохати
| ◀ прохатарь | Словарь української мови П прохати |
прохатися ▶ |
|
Проха́ти, ха́ю, єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на ви́ступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
| ◀ прохатарь | Словарь української мови Борис Грінченко П прохати |
прохатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прохати
Борис Грінченко
1924
Проха́ти, ха́ю, єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на ви́ступці. Указывать на дверь, просить вонъ.