Словарь української мови (1924)/проторохтіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проторохтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Проторохті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).