Словарь української мови (1924)/проторг
| ◀ протоптати | Словарь української мови П проторг |
проторгувати ▶ |
|
Про́торг, га, м. = Протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.