Словарь української мови (1924)/просікати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просікати
Берлін: Українське слово, 1924

Просіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. просі́кти, січу́, че́ш, гл. Просѣкать, просѣчь.