Словарь української мови (1924)/просіка

< Словарь української мови (1924)

◀ просівати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просіка

просікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просі́ка, ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/просіка&oldid=535653