Словарь української мови (1924)/проступитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проступитися
Берлін: Українське слово, 1924

Проступи́тися, плю́ся, пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.