Словарь української мови (1924)/проступитися
| ◀ проступати | Словарь української мови П проступитися |
проступок ▶ |
|
Проступи́тися, плю́ся, пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.