Словарь української мови (1924)/простукотіти
◀ простукати | Словарь української мови П простукотіти |
проступати ▶ |
|
Простукоті́ти, чу́, чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
◀ простукати | Словарь української мови Борис Грінченко П простукотіти |
проступати ▶ |
|
Словарь української мови — П
простукотіти
Борис Грінченко
1924
Простукоті́ти, чу́, чеш, гл. Простучать, прогромыхать.