Словарь української мови (1924)/просторікуватий
| ◀ просторікати | Словарь української мови П просторікуватий |
просторо ▶ |
|
Просторі́куватий, а, е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.
| ◀ просторікати | Словарь української мови Борис Грінченко П просторікуватий |
просторо ▶ |
|
Словарь української мови — П
просторікуватий
Борис Грінченко
1924
Просторі́куватий, а, е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.