Словарь української мови (1924)/простиня
| ◀ простилатися | Словарь української мови П простиня |
простирало ▶ |
|
Простиня́, ні́, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя. Ном. № 1267.