Словарь української мови (1924)/простилатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простилатися
Берлін: Українське слово, 1924

Простила́тися, ла́юся, єшся, сов. в. просла́тися, стелю́ся, лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. I. 2.