Словарь української мови (1924)/прославлятися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прославлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Прославля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. просла́витися, влюся, вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. Ном. № 672. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.