Словарь української мови (1924)/прославляти

by Борис Грінченко

◀ прославити

Словарь української мови Борис Грінченко П прославляти

прославлятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прославля́ти, ля́ю, єш, сов. в. просла́вити, влю, виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.